Успішний учитель для обдарованих дітей

Взаємодія учителя з обдарованими учнями має бути спрямована на оптимальний розвиток їх здібностей, мати характер допомоги, підтримки, бути недирективною. Учитель для обдарованої дитини є людиною, яка продуктивно реагує на виклики, вміє конструктивно реагувати на критику і готова сприймати нову інформацію та ідеї від дітей, при цьому не страждати від стресу у випадках, якщо не учитель принесе нову інформацію учню, а навпаки – учень учителю.

Успішний учитель для обдарованих дітей вірить у власну компетентність і можливість вирішувати виникаючі проблеми. Поряд з цим він також вважає оточуючих здатними самостійно вирішувати свої проблеми, вірить людям і в людей. Є емоційно стабільною людиною, тому що співпраця з обдарованою дитиною по­требує великих емоційних витрат, а це – велике навантаження.

Учитель прагне до інтелектуального самовдосконалення, охоче працює над поповненням власних знань, готовий вчитися в інших, займатися самоосвітою і саморозвитком. Учитель толерантний до ситуації невизначеності, має гнучкість, готовий до пере­гляду своїх поглядів і постійного самовдоскона­лення.

За концепцією Б. Блума:

  • Учитель, що вводить дитину в сферу навчального предмета і створює таку атмосферу емоційної причетності, що збуджує інтерес до вивчення предмета.
  • Учитель , що закладає основи майстерності, відпрацьовує з дитиною техніку виконання.
  • Учитель, що виводить дитину на високий професійний рівень.

За концепцією Н. І. Іллічової:

  • Учитель любить свій предмет і захоплений своєю справою, здатен до експериментальної, наукової та творчої діяльності.
  • Учитель є професійно грамотним, інтелектуальним, моральним і ерудованим.
  • Учитель є провідником передових педагогічних технологій.

Шановні педагоги очно-дистанційної школи! Якщо вам цікаво визначити ваш рівень толерантності до невизначеності, пропонуємо вам методику «Особистісна готовність до змін».

Вивченню толерантності до невизначеності в Україні, як і в інших країнах СНД, стали приділяти увагу лише в останні десять років (Е. Г. Луковицька, П. В. Лушин, Н. В. Шалаєв). У дослідженнях розглядаються питання в контексті формування дивергентного мислення учнів старших класів (К. В. Дрязгунов), проблематики творчої обдарованості (Е. Л. Носенко, М. В.Шаповал) та креативності (К. Стойчева), виховання толерантності (М. С. Міріманова, О. С. Обухов), адаптації вчених до соціальних змін (А. І. Приходько).

Толерантність до невизначеності можна розглядати як особистісну рису, яка дозволяє витримувати кризові прояви, пов’язані з ситуаціями невизначеності. У дослідженні М. С. Міріманової і А. С. Обухової «Виховання толерантності через соціокультурну взаємодію», толерантність до невизначеності визначається як внутрішня толерантність, що являє собою «здатність приймати рішення і розмірковувати над проблемою, навіть якщо не відомі всі факти і можливі наслідки».

Методика «Особистісна готовність до змін»  особливо ефективна при розгляді стресових ситуацій, що виникають у зв'язку з новими підходами і поглядами, оскільки нікому не вдається у повній мірі справлятися зі змінами. Розуміння особливостей протистояння змінам допомагає людям захистити себе від стресу в тих ситуаціях, в яких вони найбільш уразливі.

   
   
   

Опитування  

Як Ви дізнались про Центр обдарованої дитини?

Інформація на сайті МОІППО - 53.5%
Передача по телебаченню - 6.3%
Інформація в газеті - 7.1%
Порадили колеги або друзі - 18.9%
Випадково - 14.2%

Всього голосів:: 127
Голосование по этому опросу закончилось в: 15 трав. 2015 - 00:00
   
© 2012 Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Сокуренко Олена Олексіївна.